"Рід", а від нього "Родина"! "Родина", а від неї "народ"! А народ- це безперечно, Україна і всі ми - її діти. Старі, молоді, зовсім юні й ті, хто тільки спинається на ноги - всі!
І коли ми говоримо: "Мій рід, моя родина", то у кожного в душі народжується щось таке тепле, ніжне, таке рідне і близьке. Бо ж це найрідніші люди: тато, мама, бабуся і дідусь, брати і сестри.
Це рідна домівка, просторий двір, квітучий сад, криниця з чистою джерелицею. Це тихі пісенні вечори і сонячні росяні ранки. Це вишиванки, це - казки і легенди, мудре народне слово.
З усього цього зіткане наше життя, ми - галузка , гілочка великого родового дерева.
П'є моє коріння сік землі,
День лежить на білому крилі,
Подих вітру схилює жита,
Пролітають стомлені літа...
Кубай Оксана - учениця 10-Б класу читає вірші про родину.
Родина Їжика Миколи Івановича
та Марії Петрівни в бібліотеці:
І коли ми говоримо: "Мій рід, моя родина", то у кожного в душі народжується щось таке тепле, ніжне, таке рідне і близьке. Бо ж це найрідніші люди: тато, мама, бабуся і дідусь, брати і сестри.
Це рідна домівка, просторий двір, квітучий сад, криниця з чистою джерелицею. Це тихі пісенні вечори і сонячні росяні ранки. Це вишиванки, це - казки і легенди, мудре народне слово.
З усього цього зіткане наше життя, ми - галузка , гілочка великого родового дерева.
П'є моє коріння сік землі,
День лежить на білому крилі,
Подих вітру схилює жита,
Пролітають стомлені літа...
та Марії Петрівни в бібліотеці:
Немає коментарів:
Дописати коментар